Особиста та публічна інформація

Способи подання повідомлень

Інформація. Одиниці інформації

Людина та інформація

Людина та інформація

Способи подання повідомлень

Гра (парочки)

Інформаційні процеси

Інформація та повідомлення. Інформаційні процеси.

Суперкомп'ютер та мікрокомп'ютер

Теорія:

Можливості персональних комп'ютерів є недостатніми, якщо необхідно розв'язати задачі, що потребують великих обсягів складних обчислень.

Тому використовують і суперкомп'ютери. За такими комп'ютерами одночасно працює декілька користувачів.

 

 

Найпотужніший суперкомп'ютер на даний момент часу знаходиться у США. Він називається Summit.

Продуктивність цієї обчислювальної машини 200 тисяч трильйонів операцій в секунду.

Summit працює насамперед у сфері астрофізики, ракових досліджень та системної біології.

Суперкомп'ютер складається з 4608 серверів і володіє більш ніж 10 петабайтами оперативної пам'яті.

Сервер — це комп'ютер, який надає користувачам свої обчислювальні і дискові ресурси, а також доступ до встановлених серверів.

 

Summit споживає 20 мегаватів енергії — стільки ж, скільки потрібно для обслуговування невеликого міста.

Крім персональних комп'ютерів та суперкомп'ютерів, широко застосовують комп'ютери, що вбудовуються всередину різних пристроїв промислового й побутового призначення, які називаються мікрокомп'ютерами.

Такі комп'ютери є складовими частинами пральних машин, літаків, автомобілів, телевізорів, роботів, холодильників тощо.

 

Портативні ПК

Теорія:

Теорія

Розглянемо інші види персональних комп'ютерів.

Ноутбук — портативний персональний комп'ютер, корпус якого згортається у вигляді книжки.

 

 

Ноутбуки мають невеликі розміри та вагу, працюють на акумуляторі, тому їх зручно переносити та працювати в різних місцях.

Роль миші в ноутбуці відіграє інший пристрій, який називається — тачпад.

 

 

Хоча, можна підключити і звичайну мишку.

Нетбуки як правило, не мають високої швидкодії та не призначені для зберігання великих обсягів даних.

 

 

Нетбуки орієнтовані на перегляд веб-сторінок, роботу з електронною поштою, офісними програмами.

Малий розмір екрана, невелика клавіатура й низька продуктивність подібних пристроїв компенсується помірною ціною і відносно тривалим часом автономної роботи (незалежно від підключення до мережі).

Мобільні портативні пристрої (планшети) зараз заміняють нетбуки і здебільшого використовують для перегляду фільмів, прослуховування музики, читання електронних книг, роботи в Інтернеті.

 

Зокрема, смартфони призначені для забезпечення мобільного зв'язку.

 

Різновиди комп'ютерів. Стаціонарні ПК

Теорія:

У сучасному світі для виконання інформаційних процесів використовують різноманітні засоби інформаційних технологій.

Одним із таких пристроїв є комп'ютер.

Розглянемо загальну схему різновидів комп'ютерів.

 

 

Отже, всі комп'ютери можна розділити на суперкомп'ютери, персональні комп'ютери та мікрокомп'ютери.

Розглянемо спочатку персональні комп'ютери (ПК).

Вони є найпоширенішими на сьогоднішній час.

Персональні комп'ютери розділяють на стаціонарні, ноутбуки, нетбуки та мобільні.

 

 

Як правило, у комп'ютерному класі ти працюєш зі стаціонарними комп'ютерами.

Стаціонарний комп'ютер — це комп'ютер, який встановлений у певному приміщені та постійно підключений до електромережі.

 

 

Стаціонарний — означає непереносний, який стоїть на одному місці.

Зазвичай такі комп'ютери більші та потужніші за інші типи персональних комп'ютерів.

 

 

Офісні ПК призначені для опрацювання та зберігання в першу чергу текстових та числових даних.

Домашні комп'ютери використовують не тільки для розв'язування задач, а й для відтворення музики, відеофільмів, створення комп'ютерних фотоальбомів.

Ігрові ПК призначені для комп'ютерних ігор. Можуть мати додаткові ігрові пристрої введення та виведення даних: джойстик, руль, педалі тощо.

Також одним із сучасних видів стаціонарних комп'ютерів є моноблоки.

Моноблоки — вид стаціонарного комп'ютера, у якому системний блок і монітор складає єдине ціле.

Усі компоненти та плати поміщаються у відсік, який кріпиться на звороті монітора. Має естетичний вигляд і не займає багато місця.

 

Сфери застосування комп'ютера

Теорія:

Теорія

Раніше комп'ютери використовували суто для обчислень різних значень в економіці та в інших наукових галузях. У міру поліпшення якості комп'ютерів і накопичення знань про його використання, були розроблені нові інформаційні технології.

Розвиток дозволив використовувати комп'ютери в різних сферах.

 

 

Загальні сфери застосування

 

Підготовка текстів і документів; перевірка орфографії; переклад текстів; планування персональної діяльності; поштові послуги; телефонні послуги; глобальні комп’ютерні мережі.

 

 

Медицина та освіта

 

Експертні системи; медична апаратура; бази даних; навчання, тренування та контроль знань.

 

 

Бізнес

 

Бухгалтерія; складський облік; комунікації; реклама; ділова графіка та презентації; управління підприємствами; банківська справа.

 

 

Техніка і наука

 

Інженерна графіка; архітектура; радіоелектроніка та схемотехніка; управління технологічними процесами; автоматизація експерименту; інженерні та наукові розрахунки; геодезія та картографія; системи навігації; захист інформації; військові завдання.

 

 

Журналістика, живопис, мультимедіа

 

Комп’ютерний живопис; об’ємні зображення; комп’ютерна мультиплікація; відеомонтаж; віртуальна реальність; створення музики; аудіостудія; журналістика; підготовка та макетування друкованих видань.

 

 

Побут та дозвілля

 

Облік фінансів; системи допомоги; комп’ютер у домашньому господарстві; музика в домі; комп’ютерні ігри; зв’язок із зовнішнім світом.

 

Перший комп'ютер

Теорія:

Перша в континентальній Європі ЕОМ (електронна обчислювальна машина) була створена 1951 року в Києві під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

Вона називалася МEОМ (мала електронна обчислювальна машина). Розміщувалася вона в кімнаті площею 60 квадратних метрів.

 

 

Один із перших персональних комп'ютерів був створений у 1965 році в Києві в Інституті кібернетики Академії наук України під керівництвом Віктора Михайловича Глушкова.

Називався він МИР (машина для інженерних розрахунків) і призначався для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро та наукових установах.

Для введення і виведення даних у ньому використовувалась електрична друкарська машина.

Першим персональним комп'ютером, який мав вигляд, схожий на сучасний ПК, був комп'ютер Apple II, який створили у США в 1977 році Стів Джобс і Стів Возняк.

Програмна складова інформаційної системи

Теорія:

Теорія

Універсальним пристроєм, призначеним для автоматичної обробки інформації, є комп'ютер. Його роботою керують програми, які мають різні функції та призначення. Сукупність комп'ютерних програм називається програмним забезпеченням або програмними засобами інформатизації.

Програмне забезпечення — набір кодованих інструкцій (комп'ютерна програма) для керування процесором комп'ютера.

Процесор комп'ютера зчитує такі кодовані інструкції та виконує їх.

Програмне забезпечення являє собою інформацію, яка зберігається на матеріальних носіях у вигляді файлів та може передаватися по каналах зв'язку.

Системне програмне забезпечення — це комплекс програм, які забезпечують ефективне управління такими компонентами обчислювальної системи, як процесор, оперативна пам'ять, пристрої введення-виведення, мережеві обладнання та ін.

Прикладне програмне забезпечення — це програми, що призначені для реалізації конкретних задач, які користувач розв'язує в ході своєї діяльності.

Їх розділяють на прикладні програми загального та спеціального призначення.

  

Програми загального користування:

• текстові редактори — призначенні для введення та редагування текстових даних;
• текстові процесори — призначенні для форматування та оформлення тексту;
• електронні таблиці — призначенні для організації даних у вигляді таблиць, їх обробки;
• графічні редактори — призначенні для створення та редагування графічних зображень;
• системи управління базами даних — призначенні для об'єднання наборів даних з метою створення єдиної інформаційної моделі об'єкта;
• інтегровані системи — об'єднують в собі можливості текстових редакторів, графічних систем, електронних таблиць та систем управління базами даних.

Програми спеціального призначення:

• системи автоматизованого проєктування (CAD-системи) — призначенні для автоматизації проєктно-конструкторських робіт; застосовуються в архітектурі, машинобудуванні;
• настільні видавничі системи — автоматизують процес верстання поліграфічних видань;
• бухгалтерські системи — призначені для автоматизації підготовки бухгалтерських документів та їх обліку;
• фінансові аналітичні системи — дозволяють контролювати та прогнозувати ситуацію на фінансових ринках, виконувати аналіз та готувати звіти;
• редактори HTML — призначені для створення і редагування Web-сторінок Інтернету;
• системи відеомонтажу — призначені для цифрової обробки відеоматеріалів, монтажу, створення відеоефектів, виправлення дефектів, додавання звуку, титрів та субтитрів.

Існує ще велика кількість програм спеціального призначення. Перелічено лише найбільш поширені.

Інструментальні засоби — це комплекс засобів для автоматизації процесу, розроблення нових програм за допомогою мов програмування.

Апаратна складова інформаційної системи

Теорія:

Кожна інформаційна система складається з двох частин: апаратної та програмної.

Апаратні засоби інформатизації — це спеціальні технічні пристрої, призначені для кодування, обробки, зберігання й передачі інформації в цифровій формі (комп'ютер, принтер, сканер, модем тощо).

Розглянемо будову апаратної складової.

 

 

Шина — компонент, до якої підключаються центральний процесор, внутрішня пам'ять, пристрої введення та виведення, зовнішня пам'ять, комунікаційні пристрої та блок живлення.

Розглянемо кожен з цих елементів.

Центральний процесор — це «мозок» будь-якого комп'ютера.

 

У ньому відбуваються всі процеси, пов'язані з опрацюванням даних.

Внутрішня пам'ять складається з жорсткого диска, на якому зберігається вся інформація, та оперативної пам'яті, яка відповідає за обмін даними між шиною, центральним процесором та іншими складовими.

 

Оперативна пам'ять лише тимчасово зберігає проміжні дані деякого процесу.

Пристрої введення — це пристрої, які посилають спеціальні сигнали в комп'ютер, надають йому інформацію.

          

 

 

Це можуть бути такі пристрої: комп'ютерна мишка, клавіатура, мікрофон, сканер, веб-камера тощо.

Пристрої виведення — це пристрої, що виводять інформацію у зручному вигляді для користувача: монітор, проектор, принтер, динаміки тощо.

 

    

Зовнішня пам'ять — пам'ять, яка знаходиться зовні комп'ютера.

    

 

Це можуть бути флешки, оптичні диски, SSD-накопичувачі.

Комунікаційні пристрої — це пристрої, які використовують для передачі даних між різним комп'ютерами.

Наприклад, мережеві карти, свіч та роутери.

Мережева карта — це пристрій, що дозволяє комп'ютеру взаємодіяти з іншими комп'ютерами в мережі.

Свіч — пристрій, призначений для з'єднання декількох вузлів комп'ютерної мережі в межах одного сегмента.

Роутер — електронний пристрій, що використовується для поєднання двох або більше мереж і керує процесом маршрутизації.

За подачу напруги відповідає блок живлення, який знаходиться в системному блоці.

Зверни увагу!

Поєднання декількох кабелів може давати вищу напругу, тому потрібно бути дуже обережним з увімкненим комп'ютером.

Інформаційні технології. Їх роль в житті сучасної людини

Теорія:

Теорія

Технологія — відомості про послідовність окремих дій під час виготовлення деякого об'єкта, про потрібні для виготовлення матеріали, інструменти та обладнання.

 

Тобі це знайоме, наприклад з уроків трудового навчання. На уроках ви виготовляли різноманітні вироби з паперу, природних матеріалів, пластиліну тощо. Для їх виготовлення використовували різноманітні матеріали та інструменти, дотримувалися певної послідовності дій.

 

Існує багато технологій. Наприклад, технологія догляду за зерновими культурами, технологія випікання торта, технологія створення книжки, технологія створення картини, технологія створення телефону та багато іншого.

 

Важливе місце посідають інформаційні технології (ІТ).

Інформаційні технології описують особливості здійснення інформаційних процесів з використанням комп'ютерної техніки.

Існують такі види ІТ:

• інформаційні технології опрацювання текстів;
• інформаційні технології опрацювання зображень (малюнків і фотографій);
• інформаційні технології опрацювання числових повідомлень;
• інформаційні технології опрацювання звуку;
• інформаційні технології опрацювання відео;
• інформаційні технології передавання даних комп'ютерними мережами.

Із власного досвіду ти вже знайомий із деякими інформаційними технологіями. Напевно не раз ти робив фото та редагував його. Також в минулих класах ти вчився самостійно створювати власні малюнки, текстові документи та редагувати їх.

Кожен з вас вміє створювати відео, записувати на диктофон звуки, робити числові обчислення на калькуляторі, передавати деякі дані по мережі Інтернет. Тож ти безпосередньо знайомий із інформаційними технологіями.

 

В сучасному світі інформаційні технології посідають важливе місце.

 

У науковій сфері ІТ застосовуються для проведення уявних дослідів, які необхідні, якщо реальне дослідження дуже дороге, може зашкодити здоров'ю або взагалі неможливе. Наприклад, дослідження сонця, дослідження реакції організму на деякі препарати тощо.

 

У сфері виробництва ІТ застосовують для створення моделей та конструкцій майбутніх виробів. Це значно скорочує час виробництва і відповідно вартість товару.

 

У бібліотеках і лікарнях  за допомогою ІТ зручно організували порядок за допомогою електронної бази даних книг, хворих, лікарів, лікарень та ін.

  

Для учнів і студентів ІТ дає можливість отримати відомості з різноманітних джерел у зручний спосіб. З часом виникла потреба у створенні навчальних, контролюючих,

розвиваючих програм, яких на даний момент часу є велика кількість.

Зверни увагу!

ІТ застосовують для:

• виконання обчислень, що потребують значних затрат часу;
• створення комп'ютерних моделей об'єктів і проведення комп'ютерних дослідів;
• забезпечення роботи різноманітних автоматів і роботів;
• забезпечення зберігання та опрацювання великих обсягів даних;
• забезпечення швидкого обміну даними;
• керування промисловою та побутовою технікою з використанням убудованих комп'ютерів;
• підтримки вивчення навчальних предметів і дисциплін;
• організації дистанційного навчання.